RSS новости
Играть онлайн в игры денди
 
Каталог / Бизнес
Ссылка на ленту:

Бухгалтер 911. Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине. buhgalter911.com

Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине

Загружается, подождите...

00:07 26.04.15

Налоговая реформа: попытка № 5

   Борьба за здравый смысл
   
   Министерство финансов и Государственная фискальная служба вот уже в который раз возвращаются к вопросу налоговой реформы. Что, собственно, и неудивительно, учитывая ее провал в 2014 году. Ведь, как мы помним, еще в начале прошлого лета Минфин, Минэкономразвития и ГФС презентовали грандиозные планы по перестройке отечественной налоговой системы. Но, как оказалось осенью 2014 года, взгляды фискальных органов и непосредственно Кабмина во главе с Арсением Яценюком на этот вопрос очень сильно расходились. Поэтому под давлением правительства Верховная Рада в конце минувшего года спешно приняла пакет изменений в Налоговый кодекс, которые привели лишь к тому, что с приходом 2015 года налоговое давление значительно возросло. Это в свою очередь породило недовольство среди граждан и бизнеса.
   
   Впрочем, новая команда Министерства финансов, сформированная Натальей Яресько совсем недавно, вновь решила вернуться к вопросу налоговой реформы. Более того, вновь пришедшие чиновники обещают, что новая модель будет готова уже к лету, и она «воодушевит» платить налоги всех и каждого.
   
   Кто заплатит за всех?
   
   Представители Минфина уже озвучили, как публично, так и в кулуарах, основные тренды изменений. Главное, к чему готовы фискалы, так это слушать общественность и бизнес. И это большой шаг, поскольку последние новации в НКУ как раз и принимались вопреки здравому смыслу и позиции социума.
   
   Вместе с тем, упор будет делаться на крупный и средний бизнес. В частности, есть планы по созданию отдельных центров по обслуживанию таких налогоплательщиков. Аргумент Министерства финансов основывается на том, что около 70% налоговых поступлений в бюджет приходит от крупных плательщиков, и лишь 5% – от малого и среднего бизнеса.
   
   Вопрос теперь лишь в том, чем это грозит бизнесу? Ведь в нынешней экономической ситуации растущему налоговому грузу не рад никто: ни крупный холдинг, ни частный предприниматель. И если концентрация внимания законодателей приведет к дополнительной нагрузке на бизнес, это спровоцирует еще большее напряжение и саботаж со стороны налогоплательщиков
   
   Не совсем ясна и судьба упрощенной системы налогообложения. В том же Минфине говорят, что предприниматели и компании, которые выбрали специальный режим, приносят госказне всего лишь около 1,5-2% доходов. И они же должны стать одним из основных источников пополнения бюджета.
   
   К сожалению, это может быть началом масштабных изменений в «упрощенке», вплоть до ее отмены. Об этом, кстати, чиновники поговаривают уже достаточно давно, объясняя, что предпринимательская среда активно используется для минимизации налоговых обязательств и уклонения. Кроме того, реформаторы ссылаются на МВФ, который настаивает на модернизации упрощенной системы налогообложения.
   
   В то же время, радует, что новая команда Минфина осознает пагубность единого социального взноса (ЕСВ), и его роль в стремительном увеличении теневого сектора экономики.
   
   Здесь позиция однозначна: пересмотр размера ЕСВ прежде всего для малого и среднего бизнеса, для которого отрезать 40-50% от зарплаты – непосильная ноша. Один из вариантов реформирования ЕСВ, с которым, кстати, соглашаются сами представители бизнес-среды, -переложить на физлиц ответственность за уплату подоходного налога и освободить работодателя от его начисления, снять с него этот груз, что приучит всех и каждого заниматься своим персональным бюджетом. При таком разделении ответственности «50 на 50» предприятие легко заплатит ЕСВ по ставке 15-16%, а сотрудник – самостоятельно уплатит подоходный налог, не привязываясь к минимальной зарплате. Это в корне отличается от механизма, который существует сейчас, когда за расходами следит государство, а проблема распределения доходов лежит на работодателе.
   
   Непрямой путь
   
   Вообще, не исключено, что фундаментальная идея грядущей налоговой реформы будет заключаться в смещении акцентов в сторону непрямых налогов. Это приведет к усилению роли НДС и различного рода акцизов.
   
   Подобная инициатива уже озвучивалась в 2014 году, ей дали имя «Налоговая система здравого смысла». Некоторые чиновники и представители инициативных групп предлагали почти полное упразднение налогов на прибыль предприятий и доходы физлиц, их замену единой ставкой НДС, которая вырастает чуть ли не до 30%. При этом налоговые агенты лишаются льгот по НДС, но зато их получают конечные потребители (то есть, фактические плательщики этого налога).
   
   По идее, такой подход должен сработать на легализацию сокрытых доходов и упрощение администрирования, поскольку взимание косвенных налогов проще контролировать, отслеживая обороты бизнеса. Налог же на прибыль в таком случае взимается по так называемой «эстонской модели»: пока прибыль реинвестируется в бизнес, она налогообложению не подлежит.
   
   Все бы хорошо, но при существующих масштабах «кражи НДС», и несовершенстве администрирования, о переходе на подобную модель вряд ли есть смысл говорить. Достаточно оценить цифры фиктивного НДС, заявленного к возмещению (они исчисляются миллиардами). Они говорят о многом. Равно как и проблемы с возмещением тех сумм, на которые плательщики претендуют вполне справедливо. Как не было обещанного «автоматического режима», так его и нет по сей день. Это привилегия лишь небольшого количества предприятий.
   
   И хотя уже с начала 2015 года в Украине с горем пополам начало работать электронное администрирование НДС, оно вызывает смешанные чувства как у ГФС, так и налогоплательщиков. Например, нонсенс, но отдельный НДС-счет не означает отмену детализированной отчетности по налоговым накладным, что, по факту, сохраняет ненужную документальную волокиту и убивает саму идею упрощенного администрирования. Таких недочетов и коллизий – масса, что говорит лишь об одном: ни фискальные органы, ни налогоплательщики не были готовы к столь резкому переходу.
   
   Это же касается и акцизов, которые, на деле, должны стимулировать развитие бизнеса в легальном ключе, минимизируя при этом фискальное влияние на него (ведь акцизный налог уплачивается «незаметно», так как включается в цену приобретаемого товара). Тем не менее, с учетом последних изменений можно констатировать, что существующая идеология взимания акцизных налогов лишь толкает бизнес в «подполье».
   
   Начнем с доверия
   
   Если смотреть на задачи налоговой реформы в Украине со стороны, то проблема отнюдь не в количестве налогов и уровне ставок. Основные «болевые» точки – это тяжелое администрирование и неурегулированность взаимоотношений между государством и налогоплательщиками.
   
   Поэтому реформаторам из Минфина прежде всего нужно начать с зарождения доверия между бизнесом, гражданами и фискальными органами. Минимум проверок, простота подачи отчетности, применение косвенных методов контроля, ликвидация всех планов по штрафам и санкциям, ответственность налоговых инспекторов за неправомерность действий и решений, эффективная имплементация института налогового компромисса и внедрение механизма налоговой медиации.
   
   Законотворцам, вместо того, чтобы переписывать в очередной раз Налоговый кодекс, делать его еще более противоречивым и запутанным, необходимо попросту заложить фундамент, который упростит жизнь каждому налогоплательщику и уберет коррупционные риски со стороны чиновников. Лишь при таком подходе реформу действительно можно будет называть реформой, а не очередной профанацией и попыткой залезть в карманы налогоплательщиков.
   
   Ульянова Наталья, директор департамента международного налогового планирования ЮФ «ICF Legal Service»
   
   
По материалам: Finance.UA


00:05 26.04.15

Компенсация за дополнительный отпуск при увольнении госслужащему

   Нужно ли и в каком размере компенсировать государственному служащему дополнительный отпуск за выслугу лет продолжительностью 15 календарных дней, если он увольняется и не отработал полный рабочий год, — полностью или пропорционально?
   
   Право государственных служащих на дополнительный оплачиваемый отпуск предусмотрено статьей 35 Закона Украины «О государственной службе»; в органах местного самоуправления — статьей 21 Закона Украины «О службе в органах местного самоуправления» от 7 июня 2001 года № 2493-III.
   
   Письмом Министерства труда и социальной политики Украины и Главного управления государственной службы «О порядке предоставления государственным служащим дополнительного оплачиваемого отпуска» от 27 января 1999 года № 13-294, 10/364 обусловлено, что дополнительный оплачиваемый отпуск, который предоставляется государственным служащим, относится к ежегодным отпускам, предусмотренным статьей 4 Закона Украины «Об отпусках».
   
   Порядок и условия предоставления дополнительных оплачиваемых отпусков установлен постановлением Кабинета Министров Украины от 27 апреля 1994 года № 250 (далее — Постановление № 250).
   
   В соответствии с Постановлением № 250 государственным служащим, имеющим стаж государственной службы более 10 лет, предоставляется дополнительный оплачиваемый отпуск продолжительностью 5 календарных дней, а начиная с 11-го года этот отпуск увеличивается на два календарных дня за каждый последующий год, но продолжительность дополнительного оплачиваемого отпуска не может превышать 15 календарных дней.
   
   Возникновение у государственных служащих права на дополнительный оплачиваемый отпуск и его продолжительность находятся в прямой зависимости от наличия у государственного служащего соответствующего стажа государственной службы, а не от отработанного им времени в соответствующем рабочем году.
   
   Предоставление дополнительного отпуска определенной продолжительности, а также выплата денежной компенсации за неиспользованный отпуск при увольнении государственного служащего зависит лишь от наличия у него стажа государственной службы, предусмотренного Постановлением № 250, что дает право на предоставление названного отпуска.
   
   Следовательно, в данном случае запрашивателю должна быть выплачена денежная компенсация за 15 календарных дней дополнительного отпуска за выслугу лет.
   
   Ольга Ткачивская,
   Справочник кадровика


00:05 26.04.15

Примеры расчета налоговых обязательств и заполнения декларации об имущественном состоянии и доходах

   Розрахунок податкових зобов’язань, отриманих від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого (рухомого) майна та/або в результаті прийняття у спадщину чи дарунок майна (Додаток 2).
   
   В результаті прийняття у спадщину об’єкта нерухомого майна від спадкодавця, який не є членом сім'ї першого ступеня споріднення, отримано дохід в сумі 150 000,0 грн.
   
   Податок на доходи фізичних осіб розраховується, відповідно до п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 172 Податкового кодексу України.
   
   Розраховуємо податок на доходи фізичних осіб до сплати:
   
   ((150 000 грн. x 5%) = 7 500,00 грн.
   
   Сума податку нарахована до сплати відображається в рядку 7 та 9 колонки 10 додатку 2 до декларації та переноситься до рядка 01.05 колонки 5 декларації про майновий стан і доходи.
   
   Розрахунок податкових зобов’язань, отриманих з джерел за межами України (Додаток 4)
   
   Дохід отриманий 01.12.2014 р. з джерел за межами України становить 1 000 дол. США. Курс Національного банку України на дату отримання доходів – 15,0564. Розмір доходу перерахований у гривні становить – 15 056,40 грн.
   
   Сума податку розраховується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.
   
   Розраховуємо податок на доходи фізичних осіб до сплати:
   
   ((12 180 грн. x 15%)+(15 056,40 грн. – 12 180 грн.) x 17%) = 2 315,99 грн.
   
   Сума податку нарахована до сплати відображається в колонці 7 додатку 4 до декларації та переноситься до рядка 01.06 колонки 5 декларації про майновий стан і доходи.
   
   Розрахунок податкової знижки (Додаток 6)
   
   В рядку 1 та 09 додатку 6 відображаємо суму витрат, сплачених за навчання – 11 084,73 грн.
   
   В рядку 10 відображаємо суму заробітної плати зменшеної на суми єдиного соціального внеску: 163 452,80 грн. – 5 884,30 грн. = 157 568,50 грн.
   
   Розраховуваємо рядок 12 (сума до повернення):
   
   (23 137,60 грн. / 157 568,50 грн.) x 11 084,73 грн. = 1 627,70 грн.
   
   Сума до повернення переноситься до р.11 декларації про майновий стан і доходи.
   
   Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осі, згідно з підпунктом "є" п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (Додаток 7)
   
   База оподаткування за ставкою 15 відсотків становить:
   
   12180 x 120 = 146 160,0 грн.
   
   База оподаткування, що підлягає оподаткуванню за ставкою 17 відсотків: (163 452,8 – 5 884,3) – 146 160,0 = 11 408,5грн.
   
   Розраховуємо податок на доходи фізичних осіб по перерахунку:
   
   за ставкою 15 відсотків - 146 160,0 x 15% = 21 924,0 грн.
   
   за ставкою 17 відсотків – 11 408,50 x 17% = 1 939,45грн.
   
   Загальна сума податку, що зазначається в рядку 6 додатку розраховується: 21 924,0 грн. + 1 939,45 грн. = 23863,45 грн.
   
   Різниця між розрахованою суму податку на доходи фізичних осіб та податком на доходи фізичних осіб, фактично нарахованого (утриманого) податковими агентами протягом звітного податкового (звітного) року становить:
   
   23 863,45 грн. – 23137,6 грн. = 725,85 грн.
   
   Значення позитивне, тому відображається в рядку 07 додатку 7 та у рядку 01.01 колонки 5 декларації.
   
    Розрахунок податкових зобов’язань платника податків (розділ V декларації)
   
   За результатами податкової декларації про майновий стан і доходи сума податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб становить – 10 541,84 грн. В той же час, платник податків має право зменшення податкових зобов'язань у зв'язку з використанням права на податкову знижку на суму – 1627,70 грн.
   
   Загальна сума, що підлягає сплаті до бюджету за результатами декларації становить – 8 914,14 грн.
   
   Приклад: Форма декларації про майновий стан і доходи
   
   


00:03 26.04.15

Проблемы возврата депозитов и инструкция с примерами документов

   Актуальність проблеми повернення вкладниками депозитів із банків полягає в тому, що за останні півтора роки Національний банк України визнав неплатоспроможними майже 50 банків. І процес цей триває надалі. Під час написання цієї статті Національний банк України прийняв рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Профін банк".
   
   Більш того, навіть державний "Укрексімбанк" попросив кредиторів відстрочити термін погашення 750 мільйонів доларів до кінця липня цього року. Цей банк за розмірами депозитів юридичних осіб займає перше місце серед усіх банків України.
   
   За описаних умов у вкладників банків виникла нагальна проблема повернення своїх депозитів. Деякі аспекти названої проблеми стали предметом розгляду цієї статті.
   
   Види депозитів та деякі обмеження щодо їх залучення
   
   Взагалі вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
   
   Таким чином, вклади (депозити) можуть розміщуватися у банку в гривні або в іноземній валюті.
   
   Банк має право залучати кошти у вклади (депозити) від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб і це є одним із видів банківських послуг. Отже, кількість осіб, від яких банк залучає вклади (депозити), є необмеженою.
   
   Але є певні обмеження щодо обсягу залучених вкладів (депозитів). Так, спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку. Це банки, які обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки. Проте в Україні більшість банків є не спеціалізованими, а універсальними.
   
   Вимоги до договору банківського вкладу
   
   Правовідносини банку з вкладниками виникають на підставі укладення договору банківського вкладу.
   
   До джерел правового регулювання договору належать наступні нормативно-правові акти: ЦКУ(1), ГКУ(2), Закон №2121(3), Постанова № 516(4), Постанова №174(5).
   
   Згідно ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти до неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
   
   Таким чином, предметом договору є грошові кошти (в національній або іноземній валюті). Договір укладається виключно в письмовій формі, порушення якої веде до визнання договору нікчемним.
   
   Вклад (його частина) повертається на першу вимогу вкладника, передбачення в договорі положення, що порушує це право, є нікчемним. Виключення становлять лише договори з юридичними особами, в яких може бути встановлено інші умови.
   
   Договір укладений з фізичною особою обов'язково має скріплюватися печаткою банку, а укладений з юридичною особою – печатками обох сторін. Один примірник договору обов'язково надається клієнту під підпис.
   
   Сплата банком відсотків за користування коштами вкладників здійснюється у розмірі, що передбачений договором, в іншому випадку – у розмірі облікової ставки НБУ (ст. 1061 ЦКУ).
   
   Варіанти розвитку подій
   
   Розглянемо можливі схеми розвитку подій, за яких банк з тих чи інших причин не може або не має наміру повертати депозити вкладникам.
   
   1. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних та введення тимчасової адміністрації
   
   Національний банк України відносить банк, у якому розміщений депозит, до категорії неплатоспроможних. На наступний робочий день, після отримання офіційного рішення Національного банку України про це, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) вводить тимчасову адміністрацію в банку строком на 3 місяці (строк може бути продовжено). Відповідна інформація розміщується на сайті Фонду та в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
   
   Під час тимчасової адміністрації задоволення вимог вкладників не здійснюється, крім виплати коштів за вкладами, строк яких закінчився. При цьому виплати здійснюються в межах суми, що гарантується Фондом – до 200 000 гривень (включно з нарахованими відсотками). Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України. Для отримання коштів необхідно звернутися до банку із письмовою заявою. Враховуючи те, що банк являється проблемним, на практиці часто виникають проблеми при поверненні депозиту. Тому всі звернення необхідно здійснювати у письмовій формі.
   
   Якщо під час тимчасової адміністрації буде знайдений інвестор, то зобов'язання щодо повернення коштів за вкладами переходять до нього.
   
   2. Прийняття рішення про ліквідацію банку
   
   Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, яку розпочинає Фонд з розміщенням відповідної інформації на сайті та в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України". Також інформація про ліквідацію буде відображена в ЄДРПОУ, де знайти її буде простіше ніж в офіційних виданнях. Вкладник може забрати свої кошти, на протязі одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію банку, у розмірі до 200 000 гривень, враховуючи відсотки згідно договору. Для цього треба звернутися до банка-агента, визначеного Фондом. Якщо розмір депозиту перевищує 200 000 гривень і вказані кошти вкладник отримав, то він має право протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, подати до банку заяву про свої вимоги, які можуть бути задоволені по мірі продажу майна банку, згідно статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.
   
   3. Банк відмовляє у достроковому розірванні договору банківського вкладу
   
   Часто клієнт має намір достроково розірвати укладений з банком договір. Не маючи наміру повернути кошти вкладнику, банк може відмовити у достроковому розірванні договору.
   
   У цьому разі, згідно ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку, якщо не встановлене інше.
   
   На підставі ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
   
   Отже, вкладник має право в будь-який час звернутися до банку, а в разі відмови або неотримання обґрунтованої відповіді - до суду - з вимогою про дострокове розірвання договору та стягнення на користь вкладника суми банківського вкладу. В такому разі суд задовольняє позовні вимоги.
   
   Але зазначений позов не підлягає задоволенню, якщо він поданий після введення тимчасової адміністрації або ж на стадії ліквідації, оскільки наслідком зазначеного є спеціальний, описаний вище, порядок повернення коштів вкладників.
   
   4. Банк відмовляє у поверненні коштів після закінчення дії договору банківського вкладу
   
   Оскільки між банком та вкладником виникли договірні відносини, зокрема, укладений договір банківського вкладу, який відповідно до положень ст.ст. 524, 599, 625, 1058-1061 Цивільного кодексу України повинен виконуватись належним чином, тому на користь вкладника підлягають стягненню сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
   
   5. Неповернення депозитів, що зумовлено діями працівників банку
   
   Такі дії можуть бути різними (навіть злочинними) та проявлятися, наприклад, у відсутності реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, необліковування на рахунку банку грошових коштів, залучених від вкладників на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу. Відповідні юридичні факти суди кваліфікують як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.
   
   6. Банк видає валютний депозит у гривні чи встановлює обмеження для щоденної видачі валюти
   
   Що стосується проблемних банків, то згідно з ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/paran291#n291) валютні депозити відшкодовуються в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день введення тимчасової адміністрації. Тобто, з моменту введення в банку тимчасової адміністрації, валютні депозити дійсно видаватимуться у гривні.
   
   Проте, дуже часто банки, що не визнані проблемними, також намагаються повертати валютні депозити у гривні або ж встановлюють певні обмеження на видачу готівкової валюти. В результаті, клієнт може отримувати свій депозит протягом місяців мінімальними сумами. Вирішення цього питання на даний момент досить неоднозначне.
   
   Постанова Правління НБУ від 29.08.2014 № 540 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0540500-14 ), а також постанова Правління НБУ від 30.05.2014 № 328 (http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0328500-14 ) на даний момент є недійсними (вводили обмеження на зняття валюти).
   
   У той же час 03.03.2015 р. було прийнято нову постанову Правління НБУ № 160 (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0160500-15 ), яка в даному питанні повністю дублює дві попередні. Постанова встановлює наступні обмеження: клієнт може зняти з депозиту іноземну валюту в розмірі еквівалентному 15 000 грн в день (через касу або банкомат). Крім того, банкам дозволено здійснювати дострокове повернення валютних депозитів у гривні. Конвертація відбувається за курсом купівлі валюти на день видачі.
   
   Але, слід зазначити, що є досить неоднозначна судова практика з цього питання і, враховуючи конституційне право володіти і розпоряджатися власним майном, дані обмеження цілком можливо оскаржити в судовому порядку.
   
   Приклад двох абсолютно протилежних рішень одного і того ж суду з даного питання:
   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42183200
   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43037470
   
   7. Ліквідація банку на стадії виконавчого провадження
   
   Зрозуміло, що банк, який створює певні перешкоди клієнтам для отримання депозитних коштів (навіть якщо НБУ він не визнаний проблемним), має певні фінансові труднощі. Тому іноді виникає наступна ситуація: банк не повертає кошти за депозитом, клієнт звертається до суду, отримує позитивне рішення, виконавча служба відкриває провадження для примусового виконання рішення. На цій стадії ви дізнаєтесь, що НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку - боржника. Це є підставою для закінчення виконавчого провадження державною виконавчою службою. Тому необхідно проконтролювати хід цієї справи та після закінчення виконавчого провадження та направлення матеріалів до уповноваженої особи Фонду, звертатися за відшкодуванням своїх коштів вже до Фонду в загальному порядку.
   
   Можливі дії вкладників, направлені на повернення депозитів
   
   Розглянемо можливі дії вкладника, якщо банк за тих чи інших підстав відмовляється сплатити йому грошові кошти.
   
   1. Звернення із заявою до банку
   
   Як вже зазначалось, банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. У разі невиконання або неналежного виконання банком вимоги фізичної особи про повернення вкладу (його частини), вкладник може звернутися до банку із Заявою (https://docs.google.com/document/d/12cVMNztNYeyXrzG9JazsLHySVv3GtEsLsR9URZWVPQQ/edit ) про повернення коштів або із іншою аналогічною вимогою. При цьому банк зобов'язаний прийняти вимогу шляхом проставлення на ній: дати отримання, підпису уповноваженої особи, відбитка штампа банку. А у разі відмови – видати фізичній особі письмове повідомлення із зазначенням причин для цього. Банк зобов'язаний виконати вимогу відповідно до умов договору.
   
   2. Звернення із скаргою до Національного банку України
   
   Якщо наведені дії ні до чого не призвели, то наступним етапом на шляху отримання вкладу може бути звернення зі скаргою до голови Національного банку України (https://docs.google.com/document/d/1DSCQZFRaq8gQxEKVOPIJ1DQg7nQMX2UW6IGZV5fY0Fw/edit ) або до його департаменту банківського нагляду - на підставі ст.ст. 66, 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність". У скарзі потрібно описати дії банку, які призвели до порушення права вкладника на отримання своїх грошових коштів. До скарги потрібно додати розрахунок заборгованості, копію договору банківського вкладу та копію документів стосовно повернення коштів, які подавались до банку, а також відповідь банку, якщо така була отримана вкладником.
   
   3. Звернення із позовом до суду
   
   Якщо ж звернення до НБУ не дало бажаного результату, вкладникові потрібно звертатися до суду з позовною заявою (https://docs.google.com/document/d/1HfLEJHP6Z3gDkBQqaUCeq594AHapLldZGwrIjIO9p4I/edit). Предметом позову здебільшого можуть бути вимоги: про стягнення депозиту та заборгованості за відсотками; про дострокове розірвання договору банківського вкладу і видачу вкладу. Додатково можна заявити вимоги про стягнення зазначених коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. До позовної заяви додаються копії тих самих документів, що й до Національного банку України. Також слід зазначити, що за подання позову у зв’язку із неповерненням банківського вкладу у визначений строк, судовий збір не оплачується. Більш детально особливості судового розгляду розглядалися нами у цій статті.
   
   Приклад позовної заяви (https://docs.google.com/document/d/1HfLEJHP6Z3gDkBQqaUCeq594AHapLldZGwrIjIO9p4I/edit)
   
   4. Виконання судового рішення
   
   Після набрання судовим рішенням про стягнення грошових коштів законної сили та отримання виконавчого листа/судового наказу, з метою остаточного отримання коштів, вкладник повинен пред’явити їх до виконання у відповідну виконавчу службу. Також доцільним буде накладення арешту на майно та кошти банку, що знаходяться на його рахунках. Дана процедура виконується згідно постанови державного виконавця. Але треба мати на увазі, що державному виконавцю забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.
   
   На останок зазначимо, що, з метою повернення депозитів з проблемних банків, юридичним та фізичним особам варто звертатися до послуг кваліфікованих юристів, або адвокатів, адже це максимально буде сприяти захисту прав та законних інтересів вкладників і дозволить захистити їх від порушень банками умов своєчасного повернення вкладів.
   
   Автор: Филипп Орлов, старший партнер, юридична компанія “Наказ”
   _____________________________________________________
   
   (1) Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.№ 435-IV.
   (2) Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436- IV.
   (3)Закон України від 07.12.2000 р.№ 2121-III "Про банки та банківську діяльність".
   (4) Постанова Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 516 " Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами ".
   (5) Постанова Правління НБУ від 01.06.2011 р. № 174" Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні".


00:03 26.04.15

Финансовая отчетность: МСФО, ПСБУ и правила дорожного движения

    "Эксклюзив газеты "Дело"
   
   В прошлой публикации Евгения Ноговицына, руководитель академии Deloitte, расшифровывала тайнопись аудиторского заключения. Сегодняшняя статья будет посвящена правилам, а точнее стандартам, в соответствии с которыми составляется финансовая отчетность
   
   Любая финансовая отчетность готовится на основании выбранных стандартов учета и должна им соответствовать. Стандарты бывают разные. Из наиболее распространенных можно выделить Международные стандарты финансовой отчетности (МСФО или IFRS) и Общепринятые стандарты бухгалтерского учета США (ОСБУ США или US GAAP). Некоторые страны разрабатывают национальные стандарты — в Украине это Принципы (стандарты) бухгалтерского учета (ПСБУ).
   
   Стандарты учета — это свод правил, которым следует компания-составитель отчетности. Что-то вроде правил дорожного движения (ПДД): в разных странах они концептуально очень похожи, но имеют некоторые отличия. Например, согласно ПДД Украины, ограничение скорости в городе по умолчанию — 60 км/ч. А если бы применялись ПДД Австрии, то ограничение составило бы 50 км/ч. При этом оба ПДД запрещают движение на красный свет и разворот через сплошную.
   
   То же самое с финансовой отчетностью: вы заявляете о том, какие правила использовались при ее составлении (например, ПСБУ или МСФО), и пользователь знает, на чем основаны данные. Но это работает при условии, что пользователь (кредитор, инвестор) знаком со стандартами, иначе он не сможет толком проанализировать отчетность. Поэтому преимущество всегда на стороне наиболее распространенных стандартов.
   
   Одной из наиболее обсуждаемых тем в отношении стандартов учета является сравнение ПСБУ и МСФО. Ключевые факты и отличительные особенности ПСБУ:
   
   - Внедрение ПСБУ 15 лет назад было необходимым промежуточным шагом между советской системой бухучета и МСФО;
   
   - ПСБУ представляют собой упрощенный и неполный пересказ МСФО, действовавших на дату внедрения ПСБУ;
   
   - К ПСБУ был "пристегнут" закон "О бухучете", который своим требованием документального подтверждения каждой мелочина корню перечеркивал один из ключевых принципов МСФО и ПСБУ: учет доходов и расходов методом начисления. Суть метода в признании доходов и расходов в том периоде, когда они реально возникли (а не когда документы в бухгалтерию попали). Другими словами, если вы пообщались по телефону, то расходы возникли прямо сейчас, а не в момент получения счета от оператора. По тем же причинам не соблюдался принцип превалирования сути над формой: если по документам на муху значился слон, то в отчетности отражали слона;
   
   - ПСБУ почти никто не соблюдает. Причины те же, что и в отношении ПДД Украины. Нет действенного контроля и эффективной системы штрафов (согласитесь, что 150 евро за неправильную парковку в Австрии воспитывают уважение к требованиям ПДД. Причем не только у австрийцев, а и у нас с вами. Так что дело не в менталитетах);
   
   - ПСБУ лишили пользователя многих прав и свобод, заложенных в основу МСФО: свободы выбора отчетной даты; валюты презентации; возможности не придерживаться требования стандарта, если его соблюдение приведет к менее понятной презентации данных; возможности применять базовые принципы стандартов (концептуальную основу), если вопрос учета не урегулирован; возможности применения оценочных суждений. Наверное, сказался унаследованный постсоветский менталитет: все должно быть четко прописано. Безусловно, государству так легче контролировать. Поразительно то, что и бизнесу так проще — свобода подразумевает ответственность за принятие решения. А это гораздо сложнее, чем просто следовать правилу.
   
   Но, пожалуй, основной трагедией ПСБУ была главенствующая роль налогового учета. Отсутствие прямой привязки налогооблагаемого результата к финансовому привело к тому, что лошадь оказалась впряжена позади телеги. По сути, это привело к дискриминации национальных стандартов.
   
   На текущий момент основную свою роль ПСБУ сыграли. Во всяком случае, для крупного бизнеса. Если мы хотим быть интегрированы в мировое бизнес-сообщество — время задумываться о полноценном переходе на МСФО. Стандарты очень близки: в определенном смысле ПСБУ — это бесплатная пробная версия полноценного приложения, которым является МСФО. Наш trial period уже давным-давно закончился. Пора учиться быть свободными.
   
   Евгения Ноговицына,
   руководитель академии Deloitte

   
   


00:01 26.04.15

Контролирующие органы научились обходить мораторий на проверки бизнеса - ФРУ

   Контролирующие органы научились обходить мораторий на проверки бизнеса.
   
   Об этом сказал заместитель председателя Федерации работодателей Алексей Мирошниченко в ходе пресс-конференции, на которой был представлен аналитический обзор мониторинга ситуации с проверками предпринимателей во время действия моратория.
   
   "Несмотря на позитивный, в целом, дерегуляционный эффект от введения моратория на проверки, контролирующие органы все равно находят обходные пути для проведения проверок", - отметил Мирошниченко.
   
   "В качестве примера, контроллеры начали массово обращаться в Кабмин с просьбой предоставить им разрешение на проведение проверок. Только за счет таких разрешений от правительства, контролирующие органы во втором полугодии 2014 года проверили 1,787 тысяч субъектов предпринимательской деятельности", - говорится в пресс-релизе ФРУ.
   
   "Самое главное, что количество проверок, на которые были предоставлены разрешения, отличается от реального количества проверок. Некоторые контролирующие органы осуществили в разы больше проверок, чем было указано в полученных ими правительственных разрешениях", - рассказал Мирошниченко.
   
   По его словам, уже в 2015 году такие разрешения на проверки правительство предоставило шести контролирующим органам, и этот список не является исчерпывающим.
   
   Как отмечают в ФРУ, достаточно негативным является и тот факт, что плановые проверки проводились, в том числе, теми контролирующими органами, которые находятся на стадии прекращения своей деятельности.
   
   Лидерами здесь стали - Государственная служба горного надзора и промышленной безопасности, Государственная инспекция по вопросам защиты прав потребителей и Государственная санитарно-эпидемиологическая служба.
   
   "Такие органы провели во втором полугодии 2014 года почти четверть от всех проведенных плановых проверок, а именно 14,392 тысяч проверок", - сказал Мирошниченко.
   
   По его словам, более половины органов, попали под ликвидацию, и до сих пор не имеют даже ликвидационных комиссий и сама процедура ликвидации может затянуться на годы.
   
   Избежать указанных негативных тенденций в контрольно-надзорной деятельности, в Федерации работодателей Украины предлагают путем прекращения практики предоставления разрешений на проведение проверок во время действия моратория.
   
   "Важно также ускорить ликвидационные процедуры по прекращению деятельности контролирующих органов, в соответствии с правительственным постановлением № 442 "Об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти", - говорится в пресс-релизе.
   
   Как известно, председателем Совета Федерации работодателей Украины является владелец компаний Group DF Дмитрий Фирташ.
   
   Сейчас следователи из США добиваются его экстрадиции и хотят отправить за решетку. В Австрии, где он находится, он был задержан, но освобожден под залог в 155 млн долларов.


00:01 26.04.15

Минсоцполитики: Никакие дополнительные налоги по декларациям граждан начисляться не будут

   У прямому ефірі телеканалу „24” директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко звернувся до громадян з проханням відповідально поставитися до збирання даних про їхні доходи та витрати і уважно заповнювати декларації. При цьому він спростував підозри про нецільове використання особистої інформації, яку нададуть претенденти на отримання субсидій.
   
   „Механізм надання субсидій суттєво спрощено, - акцентував директор департаменту. – Проте людина повинна розуміти, що надана нею інформація буде перевірена органами соцзахисту”.
   
   „У декларації для отримання субсидії не передбачене декларування майна, - сказав він. – Громадянин декларує лише свої доходи за попередній календарний рік (без урахування податку з доходів фізичних осіб) та витрати, що перевищують 50 тисяч гривень”.
   
   „Жодних додаткових податків за поданими даними нараховувати ніхто не буде. Будь-які підозри з цього приводу безпідставні”, - наголосив Музиченко.


Минсоцполитики убеждает, что на Фонд соцстраха не распространяется мораторий на проверки в 2015 году

   Мінсоцполітики, посилаючись на те, що законодавство про соціальне страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, і при цьому Фонд соціального страхування є некомерційною самоврядною організацією, вважає, що п. 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII до органів Фонду не застосовується. Тобто введений мораторій на перевірки упродовж січня – червня 2015 року на нього не поширюється.
   
   Адже, відповідно до статті 10 Закону № 1105, Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду й зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним до Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; отримувати необхідні пояснення (у тому числі — у письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки. Зазначені функції Фонду пов'язані із необхідністю встановлення об'єктивного розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування й дотримання страхувальниками порядку використання страхових коштів, перерахованих Фондом на фінансування страхових виплат, соціальних послуг і профілактичних заходів, і не належать до функцій державного нагляду, контролю.
   
   Такі тези наведено в листі Мінсоцполітики від 30.03.2015 р. № 4415/0/14-15/18.


Подавать ли уточняющий налоговый расчет в случае возврата уже отраженной суммы предоплаты при расторжении договора

   Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 та підпункту 49.18.2 Податкового кодексу України (ПК), особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
   
   Тобто в разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь усіх платників податків, у тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб — підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
   
   При цьому форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджена наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.
   
   У разі повернення фізичною особою — підприємцем суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою № 1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
   
   Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 103.25


Доход резидента от продажи бытовых отходов облагается военным сбором

   Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Пунктом же 163.1 ПК передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
   
   Згідно з підпунктом 165.1.25 ПК, сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів і брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Проте для цілей оподаткування військовим збором такі доходи є винятком (пп. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПК).
   
   Тож дохід фізичної особи — резидента від продажу вторинної сировини, побутових відходів, підлягає оподаткуванню військовим збором.
   
   Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 132.02