RSS новости
Играть онлайн в игры денди
 
Каталог / Бизнес
Ссылка на ленту:

Бухгалтер 911. Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине. buhgalter911.com

Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине

Загружается, подождите...

01:22 29.08.16

Внимание! Налоги-2016:новая декларация по налогу на прибыль, корректирующие разницы! НДС-отчетность: новая форма декларации и приложений! Самарченко Е.Р.г.Киев (14.09.16) Автомобиль на предприятии-2016, акцизные тонкости! Губина И.А.(16.09.16)

[comments:false]

   
ВНИМАНИЮ БУХГАЛТЕРА!
   
   Компания «Глобал-Информ» приглашает Вас
   на семинар-практикум

   
   
   
   
   
   
   
   >
   
   Дополнительные вопросы присылайте за несколько дней до проведения семинара по e-mail: global.informs@gmail.com
   
   С информацией о программе и авторе семинара можно ознакомиться на сайте компании:
   
   www.global-inform.com.ua
   
   
   Более подробную информацию можно узнать по телефону:
   
   (044) 406-69-69, (050) 406-69-69, (098) 406-69-69

   
   


01:11 29.08.16

Прикладний вебінар «Особливості оподаткування у сільському господарстві»

   Аграрна сфера - особлива, отже й облік та оподаткування тут також особливі. Зі своїми законами, правилами та цікавинками! Тому щоб уникнути помилок, потрібно постійно черпати нову інформацію та розплутувати павутиння питань, які виникають.
   
   Освітній проект FactorAcademy підготував вебінар «Особливості оподаткування у сільському господарстві» спеціально для сільськогосподарських товаровиробників, яким необхідно швидко і точно вирішувати робочі завдання та долати злободенні труднощі.
   
   
   Програма вебінару:
       
       
  • Єдиний податок чи загальна система. Оптимізація оподаткування сільгосптоваровиробників.

  •    
  • Спецрежмим по ПДВ: нововведення в заповненні ПДВ-звітності (додаток 2, додаток ДС9 та ДС10) та специфіка електронного адміністрування (нарахування та сплата податку, пропорційний розподіл зарахованих коштів, реєстрація податкових накладних, реєстраційний ліміт тощо).

  •    
  • Оподаткування окремих операцій: зміна призначення використання придбаних товарів/послуг, загибель урожаю та поголів’я, експорт зернових.

  •    
  • Заправка паливом техніки підрядника: як уникнути реєстрації платником паливного акцизу.

  •    
  • Відповіді на індивідуальні питання учасників вебінару.

  •    

   
   Друга частина практикуму буде присвячена індивідуальним відповідям на ваші питання.
   
   Задати питання лектору можна під час реєстрації в спеціальному полі. Також під час трансляції вебінару буде працювати спеціальний чат, де ви теж зможете залишати свої питання. Експерт обов'язково дасть відповіді і на них!
   
   По завершенню вебінару-практикуму кожен учасник отримає його відеозапис.
   
   Вартість участі (що має на увазі отримання цінної практичної інформації, індивідуальних консультацій, відеозапису) - 450 грн. Зареєструватися для участі можна до 5 вересня на сайті https://factor.academy
   
    Ми чекаємо вас на вебінарі!
   
   


00:50 29.08.16

Бізнес зможе збільшувати капітал за рахунок достроково погашених валютних зобов’язань перед нерезидентами

   Національний банк України розширив можливості для реструктуризації валютного боргу українських компаній для подальшого збільшення їх статутного капіталу. З цією метою внесено відповідні зміни до чинної постанови Правління Національного банку від 07 червня 2016 року № 342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України".
   
   Наразі резиденти можуть здійснювати погашення кредитів та позик в іноземній валюті за договорами з нерезидентами не раніше строку, передбаченого договорами. Достроково погашати їх можна лише у випадках, коли:
   
   - достроково повернені кошти спрямовуються на докапіталізацію уповноваженого банку-позичальника;
   
   - проводиться реструктуризація зобов’язань за рахунок запозичень із більш пізнім строком виконання;
   
   - кредитором є міжнародна фінансова організація;
   
   - частка такого кредиту або позики надана іноземним експортно-кредитним агентством.
   
   Правління Національного банку вирішило розширити перелік винятків. А саме - дозволило скорочувати строки повернення клієнтом-резидентом, який не є банком, кредиту або позики в іноземній валюті на користь нерезидента у випадку, коли здійснюється реструктуризація заборгованості, під час якої вимоги за основною сумою кредиту або позики зараховуються як додатковий внесок нерезидента до статутного капіталу резидента. Це сприятиме скороченню зовнішнього приватного боргу України без відтоку іноземної валюти за межі України і без створення додаткового тиску на валютний ринок країни.
   
   Водночас Національний банк вніс й низку інших змін постанови Правління Національного банку № 342.
   
   По-перше, спрощено порядок купівлі та перерахування коштів в іноземній валюті для оплати лікування фізичних осіб за кордоном. Інформація про ці операції буде включатися до реєстру без подання до Національного банку України відповідних документів. При цьому уповноважений банк зможе купувати для клієнта іноземну валюту на ці цілі на наступний день із дня зарахування коштів в гривнях на купівлю, а у разі наявності власних коштів в іноземній валюті – в день подання клієнтом до банку платіжного доручення.
   
   По-друге, удосконалено контроль за залишками на рахунках клієнтів-резидентів (крім фізичних осіб) при купівлі іноземної валюти. Досі його здійснював Національний банк на дату отримання інформації про цю операцію у відповідному реєстрі. Відтепер його буде покладено на уповноважені банки, які будуть здійснювати цей контроль на дату купівлі іноземної валюти.
   
   Крім того, Правління Національного банку змінило Інструкцію про порядок формування уповноваженими банками реєстрів, затверджену постановою Правління від 07 квітня 2016 року № 247. В Інструкції враховано скасування вимоги, відповідно до якої для оплати імпорту послуг резиденти мали надавати до Національного банку акт цінової експертизи Держзовнішінформу. Нагадаємо, цю вимогу було скасовано з 19 серпня 2016 року з огляду на те, що вона втратила свою ефективність, як дієвий інструмент боротьби з відтоком капіталу. Таким чином, Національний банк спростив умови для імпорту послуг без послаблення контролю за проведенням зовнішньоекономічних операцій.
   
   Також Правління Національного банку внесло зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління від 17 червня 2004 року № 270. Правління підвищило відповідальність уповноважених банків щодо перевірки та аналізу документів (інформаціїї) під час реєстрації та обслуговування кредитних договорів та договорів позики, які передбачають виконання зобов’язань в іноземній валюті перед нерезидентами, зокрема шляхом виявлення індикаторів ризикової фінансової операції. З цією ж метою розширено перелік підстав для відмови в реєстрації та анулювання реєстрації кредитного договору та договору позики з боку Національного банку.
   
   Всі окреслені зміни затверджені постановою Правління Національного банку від 23 серпня 2016 року № 375 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України". Вони набувають чинності з 01 вересня 2016 року. При цьому зміни до постанови Правління Національного банку № 342 будуть діяти до втрати чинності цим документом, тобто до 14 вересня 2016 року включно.
   


00:45 29.08.16

Перевищення ціни придбання/звичайної ціни самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Заповнення декларації з ПДВ

   Податківців запитали: в якій податковій декларації з ПДВ сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму оподаткування відображаються податкові зобов’язання, що виникли у зв’язку з перевищенням ціни придбання/звичайної ціни самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання?
   
   Відповідь була наступною. Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
   
   При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
   
   товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
   
   газу, який постачається для потреб населення.
   
   Згідно з п. 5 розд. I Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21), платники податку, які згідно з ст. 209 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім податкової декларації з ПДВ з позначкою «0110» (далі – декларація 0110), подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою «0121»/ «0122»/«0123» (далі – декларація 0121-0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ.
   
   У рядку 1.1 декларації 0121-0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.
   
   Враховуючи зазначене, податкові зобов’язання, що виникли у сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму оподаткування у зв’язку з постачанням сільськогосподарських товарів/послуг відображаються у рядку 1.1 декларації 0121-0123 виходячи з їх фактичної ціни.
   
   При цьому, сума перевищення ціни придбання/звичайної ціни самостійно виготовлених сільськогосподарських товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відображається в декларації з ПДВ з позначкою «0110».


00:44 29.08.16

Включення до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ показників розрахунків коригувань до податкових накладних

   Чи включаються до розрахунку суми податкової пільги з ПДВ при заповненні звіту про суми податкових пільг показники розрахунків коригувань до податкових накладних, зазначені у відповідних рядках декларації з ПДВ?
   

   
    Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
   
    Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
   
    Згідно із п. 3 та п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України
   від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається у рядку 7 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація), а коригування податкового кредиту відображається у рядку 12 декларації.
   
    Відповідно до п. 9 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233, суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб’єктом у порядку, встановленому контролюючим органом за погодженням з Мінфіном.
   
   Пунктом 4 Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 № 167, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за № 483/19221, передбачено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування, зокрема – залежно від статусу операції (звільнена від оподаткування ПДВ, оподатковувана ПДВ за нульовою ставкою) або від режиму оподаткування ПДВ.
   
    Таким чином, оскільки показники рядка 7 декларації включаються до розрахунку загальної суми податкових зобов’язань, а показники рядка 12 – до розрахунку загальної суми податкового кредиту за відповідний звітний податковий період, то при заповненні звіту про суми податкових пільг відповідно враховуються і показники розрахунків коригувань до податкових накладних.
   


00:25 29.08.16

Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення

   

   Закон України від 07.07.2016 р. № 1436-VIII
   
    Верховна Рада України постановляє:
   
    I. Частину першу статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243; 2015 р., № 32, ст. 313) доповнити пунктом 8 такого змісту:
   
    «8) учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
   
    II. Прикінцеві положення
   
    1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
   
    2. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:
   
    привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
   
    забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
   
   
Президент України П. Порошенко

   

Коментар редакції


   

Учасники бойових дій — учасники АТО отримали «бонуси» у працевлаштуванні


    Неконкурентоспроможним громадянам украй важко працевлаштуватися. Для того щоб їх «особлива статусність» не стала перешкодою на шляху до укладення трудового договору, нормотворці методом батога і пряника стимулюють роботодавців до прийняття на роботу таких осіб.
   
    Так, у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) наведені категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Завдяки Закону, що коментується (набере чинності 30.08.2016 р.), цей перелік поповнився новими категоріями осіб — учасниками бойових дій, які брали участь у проведенні АТО. Хто конкретно отримає привілеї у працевлаштуванні та у чому полягають ці «бонуси»? Про це і поговоримо у коментарі.
   
    Новачки серед громадян із додатковими гарантіями у працевлаштуванні. Як уже було відзначено, категорії громадян із додатковими гарантіями у працевлаштуванні наведені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість. Законом, що коментується, ця норма доповнена новим п. 8. Так, додаткові гарантії у працевлаштуванні отримали учасники бойових дій, зазначені у пп. 19 та 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551). Учасників бойових дій, на яких розповсюджується гарантія
   ст. 14 Закону про зайнятість, наведемо на рисунку нижче.
   
   

   
    Відзначимо, що особи, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні відповідно до ст. 14 Закону про зайнятість, повинні мати документи, що підтверджують їх статус. Перелік таких документів залежно від категорії особи наведений у п. 3.2 Порядку надання роботодавцями територіальним органам Державної служби зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 16.05.2013 р. № 271 (далі — Порядок № 271).
   
   Цей Порядок ще не містить найменувань підтвердних документів для учасників бойових дій, на яких розповсюджується ст. 14 Закону про зайнятість. Але, судячи із Прикінцевих положень Закону, що коментується, таку прогалину невдовзі ліквідують — після приведення нормотворцями правової бази у відповідність до Закону, що коментується.
   
    Але й до внесення вказаних правок можна однозначно стверджувати: основним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій (постанова КМУ «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.94 р. № 302). Відповідно для отримання додаткових гарантій у працевлаштуванні учасники бойових дій, вказані у п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість, мають надати роботодавцю копію посвідчення учасника бойових дій.
   
    Концепція додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню. Ми з’ясували, що учасники бойових дій, визначені пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, отримали додаткові гарантії у працевлаштуванні. Що означає цей «бонус»?
   
   Справа в тому, що роботодавці з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб повинні забезпечити працевлаштування певної кількості осіб, вказаних у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), до яких тепер віднесено і згаданих учасників бойових дій.
   
   Кількість таких осіб, які підлягають працевлаштуванню у певному році (квота), визначається розрахунковим шляхом. Для цього складається Звіт — Інформація про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, за формою, наведеною в додатку до Порядку № 271. Він подається щорічно не пізніше 1 лютого року, наступного за звітним (див. спецвипуск «ОП», 2016, № 2/1, с. 6).
   
   На підставі отриманих показників роботодавцю стає зрозуміло, скільки саме працівників із статусом, визначеним ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), він має працевлаштувати на умовах повної зайнятості у поточному році для виконання «трудової» квоти. Якщо роботодавцю дійсно треба «доукомплектувати» установу такими категоріями працівників, він може самостійно їх знайти або скористатися допомогою служби зайнятості.
   
   Так ось, із набранням чинності Законом, що коментується, працевлаштування учасників бойових дій, визначених пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, зараховується до виконання «трудової» квоти. Вважаємо, що працевлаштування вказаних учасників бойових дій у 2016 році має бути враховане при заповненні «квотного» Звіту за 2016 рік і визначенні кількості «статусних» працівників, яких треба працевлаштувати на умовах повної зайнятості у 2017 році. Вважаємо, що працівників — учасників бойових дій, зазначених у пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551, необхідно враховувати при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників з гарантіями у працевлаштуванні (рядок «02» Звіту про квоту) з 30.08.2016 р., тобто з дати набрання чинності Законом, що коментується.
   
   Окремо відзначимо, що ст. 26 Закону про зайнятість передбачені вигоди і для самого роботодавця, який працевлаштовує неконкурентоспроможні категорії громадян, наведені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім громадян, вказаних у п. 7 цієї норми). Мова йде про виплату роботодавцю компенсації фактичних витрат у розмірі ЄСВ за працевлаштовану особу зі «статусом» за місяць, за який сплачений цей внесок. Роботодавцю компенсують такі витрати протягом року з дати працевлаштування вказаних категорій громадян. Для отримання цієї компенсації (на відміну від зарахування «статусних» громадян до складу «квоти») роботодавець має працевлаштувати строком не менше ніж на два роки на нове робоче місце громадян, які зазначені у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім тих, які визначені у п. 7 цієї норми) та яким надано статус безробітного, за направленням центру зайнятості. Увага! На жаль, претендувати на компенсацію, визначену у ст. 26 Закону про зайнятість, можуть лише госпрозрахункові підприємствана бюджетні установи ця норма не поширюється (п. 1 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2013 р. № 347)!
   
    Підкреслимо, що для цілей виконання «квотного» нормативу не установлена вимога про працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість (крім інвалідів), виключно зареєстрованих як безробітні у центрі зайнятості. Тобто для виконання квоти важливе саме укладання трудового договору на умовах повної зайнятості із «статусними» категоріями громадян і при цьому немає значення, зареєстровані вони як безробітні у центрі зайнятості чи ні.
   
    Учасники бойових дій і всі-всі-всі, хто має право на додаткові гарантії у працевлаштуванні. Вам за результатами «квотного» Звіту — 2015 ще треба працевлаштувати громадян зі статусом у рахунок квоти протягом 2016 року? Тоді нагадаємо категорії працівників, які мають право на додаткові гарантії у працевлаштуванні згідно із ч. 1 ст. 14 Закону про зайнятість і яких враховують при виконанні «трудової» квоти (див. рисунок на с. 6).
   
   

   
   * До такої категорії громадян також віднесено інвалідів, які не досягли пенсійного віку, установленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV. Однак їх не враховують при визначенні «трудової» квоти і заповненні відповідного Звіту. Натомість вказану категорію громадян враховують при розрахунку «інвалідного» нормативу, про виконання якого звітують за формою № 10-ПІ (річна), затвердженою наказом Мінпраці від 10.02.2007 р. № 42.
   
   
Олександра ОЛЬХОВСЬКА, експерт з питань оплати праці (e-mail: ot@id.factor.ua)

   
   
Подписаться на «Оплата труда»


00:24 29.08.16

Предложено уточнить, что размещение предприятия допускается только после перевода помещения в нежилое

   Предлагается внести дополнения в ст. 383 ГК, сообщает ЮРЛИГА.
   
    С целью устранения существующей правовой неопределенности нардеп Евгений Мураев (Оппозиционный блок) подал в парламент законопроект № 5035 «О внесении изменений в Гражданский кодекс Украины (относительно уточнения границ использования жилья)».
   
   Законопроектом предлагается дополнить ч. 1 ст. 383 ГК абзацем вторым, согласно которому размещение собственником в принадлежащем ему жилом доме/квартире предприятий, учреждений, организаций допускается только после перевода помещения в нежилое в соответствии с требованиями действующего законодательства.
   
   Отметим, что согласно данной статьи ГК собственник жилого дома/квартиры имеет право использовать помещение для собственного проживания, проживания членов своей семьи, других лиц, и не имеет права использовать его для промышленного производства.
   
   Однако, как говорится в пояснительной записке, существует сложившаяся практика, когда в жилых домах/квартирах располагают предприятия, учреждения и организации, которые не используются для промышленного производства только в узком смысле этого понятия. Такие случаи приводят к нарушениям прав собственников других квартир и нежилых помещений в многоквартирном доме и нарушают санитарно-технические требования и правила эксплуатации дома, считает депутат.


00:23 29.08.16

Инвестиционную деятельность хотят активизировать с помощью инвестиционного налогового кредита

   В Верховной Раде зарегистрирован законопроект № 5037 "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно установления инвестиционных преференций в виде инвестиционного налогового кредита)", передает ЛІГА:ЗАКОН.
   
   Законопроектом предлагается закрепить определение инвестиционного налогового кредита как продление срока уплаты налога или сбора, при котором налогоплательщику при наличии определенных оснований предоставляется возможность в течение определенного срока и в определенных пределах уменьшать свои платежи по налогу или сбору с последующей поэтапной уплатой суммы кредита и начисленных процентов.
   
   Документ предлагает дополнить НКУ новой ст. 100 прим 1, в соответствии с которой инвестиционный налоговый кредит может быть предоставлен по налогу на прибыль предприятий, а также местных налогов и сборов на срок от одного года до пяти лет при наличии следующих оснований:
   
  • проведение научно-исследовательских, опытно-конструкторских работ или технического перевооружения собственного производства;

  •    
  • инвестирование в создание объектов, имеющих высшую энергетическую эффективность и (или) относящихся к возобновляемым источникам энергии и (или) объектов, технологий, имеющих высокую энергетическую эффективность;

  •    
  • выполнение особо важного заказа по социально-экономическому развитию региона или предоставление им особо важных (в т. ч. исключительных) услуг населению;

  •    
  • выполнение государственного оборонного заказа;

  •    
  • осуществление инновационной деятельности, в т. ч. создание новых или совершенствование существующих технологий, создание новых видов сырья или материалов.

   
   Инвестиционный налоговый кредит предоставляется на основании заявления налогоплательщика, оформляется договором об инвестиционном налоговом кредите и прекращается после истечения срока действия соответствующего договора или досрочно при определенных законодательством условий.


00:22 29.08.16

Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?

   Фахівців ДФСУ запитали: чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо?
   
   Відповідь була наступною. Згідно з п. 63.3 ст. 63, п.66.5 статті 66 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
   
   У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний подати контролюючому органу, в якому він обліковується, уточнені документи протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів.
   
   Згідно з п. 66.1 ст. 61 Кодексу підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема, інформація органів державної реєстрації та документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.
   
   Відповідно до положень Кодексу процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).
   
   Пунктом 8.5 розд. VIII Порядку встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У повідомленні зазначаються нове та попереднє значення реквізиту, який змінився.
   
   Оскільки відомості про об’єкти оподаткування не включаються до Єдиного державного реєстру, а інше достовірне джерело інформації про об’єкти оподаткування відсутнє, то платник податків, у разі зміни відомостей про місцезнаходження об’єкта оподаткування, у тому числі внаслідок перейменування міста, вулиці інших топонімів, повинен надати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Таке повідомлення подається протягом 10 робочих днів з дня виникнення змін у даних. При цьому у разі, якщо такі зміни підлягають державній реєстрації, то початком перебігу 10-днного строку є дата державної реєстрації змін.


00:21 29.08.16

Чи потрібно ФОП після державної реєстрації подавати до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП?

   Чи потрібно ФОП після реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за місцем проживання подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП?
   
   Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
   
    Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
   
    Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 Кодексу).
   
    Пунктом 65.1. ст.65 встановлено, що взяття на облік фізичних осіб-підприємців у контролюючих органах здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
   
    Відповідно до положень Кодексу процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок).
   
    Пунктом 8.1. Порядку визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням контролюючий орган за основним місцем обліку.
    Внесення змін до облікових даних фізичної особи-підприємця (у т.ч. про зміну його місцезнаходження (місця проживання)) здійснюється контролюючим органом на підставі інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п.9.1. Порядку).
   
    У разі, якщо місце проживання фізичної особа-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.