RSS новости
Играть онлайн в игры денди
 
Каталог / Бизнес
Ссылка на ленту:

Бухгалтер 911. Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине. buhgalter911.com

Новости бухгалтерского и налогового учета в Украине

Загружается, подождите...

00:58 29.04.16

Режим роботи банків у зв’язку із травневими святами

   У зв’язку з майбутніми травневими святами Національний банк України інформує, що вихідними днями є 1, 2, 3, 7, 8 та 9 травня 2016 року.
   
   4, 5 та 6 травня 2016 року банківська система України працюватиме у звичайному режимі.
   
   


00:55 29.04.16

Платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом у 2016 році сплачують авансовий внесок

   Відповідно до нової редакції п. 9 підр. 4 розд. XX Податкового Кодексу, починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.
   
   Отже, платники податку на прибуток у січні - травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік.
   
   Разом з тим, платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом повинні до 31 грудня 2016 року сплатити авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій декларації за три квартали 2016 року.
   
   Тобто, платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.
   
   Розрахунок такого авансового внеску подається у податковій декларації за три квартали 2016 року.
   
   Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
   
   Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 Податкового Кодексу.
   
   Зазначена норма визначена п. 137.5 ст. 137, п. 9, п. 38 підр. 4 розд. XX Податкового Кодексу України.
   


00:52 29.04.16

Поворотна фіндопомога не впливає на податок на прибуток її отримувача

   ГУ ДФС у Вінницькій області в листі О налогообложении полученной возвратной финпомощи від 15.04.2016 року №726/10/02-32-12-03  розглянула питання щодо оподаткування отриманої поворотної фінансової допомоги.
   
   Податківці нагадали, що особливі правила діяли при оподаткуванні поворотної фінансової допомоги до 01.01.2015 р. Так, суми поворотної фінансової допомоги, яка залишалася неповерненою на кінець звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток, включалися до складу інших доходів з метою оподаткування. Якщо у наступних податкових періодах платник податків повертав цю допомогу (її частину), він повинен був збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).
   
   З 01.01.2015 р поворотна фінансова допомога не відображається в податковому обліку при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток. І зазначені операції відображаються відповідно до правил бухгалтерського обліку при визначенні фінрезультату до оподаткування.


00:51 29.04.16

Виправлення показників декларації з податку на прибуток, які відображені на підставі показників фінансових звітів, що підлягають виправленню

   Податківців запитали: чи має право платник податку здійснити виправлення показників у рядках 01 та 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, які відображені на підставі показників фінансових звітів, що підлягають виправленню?
   
   Відповідь була наступною. Згыдно з п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
   
   Абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
   
   Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
   
   Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 6).
   
   Згідно з п. 4 П(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
   
   Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 П(С)БО 6).
   
   Отже, у бухгалтерському обліку не передбачено подання уточнюючої звітності. Виправлення помилок попередніх періодів здійснюється у фінансовій звітності у звітному періоді шляхом коригування показників на початок такого звітного періоду.
   
   При складанні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, (далі – Декларація) показники фінансової звітності відображаються у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».
   
   Таким чином, у разі виявлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів за попередній (звітний) період, що призвели до заниження/завищення показників відображених у рядках 01 та 02 Декларації за такий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток має право на підставі норми ст. 50 ПКУ здійснити уточнення показників Декларації як у складі звітної (звітної нової) Декларації за поточний звітний (податковий) період так і в уточнюючій Декларації.
   
   При цьому платник податків при поданні такої Декларації відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ має подати доповнення до такої уточнюючої Декларації, складене за довільною формою з поясненням допущених помилок, виявлених у фінансових звітах. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці у такій Декларації.
   


00:50 29.04.16

Коли неприбуткова організація стає платником податку на прибуток

   Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною діяльністю, та не використовує такі доходи для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така організація втрачає статус неприбуткової та виключається з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
   
   Така організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
   
   В Звіті зазначаються показники за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та самостійно розраховується сума податкового зобов’язання з податку на прибуток із суми операції нецільового використання коштів.
   
   В подальшому, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
   
   З наступного звітного року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у загальному порядку для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.
   
   Тобто об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, на різниці.
   
   Якщо річний дохід (за вирахуванням непрямих податків) за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 20 млн. грн, неприбуткова організація - платник податку на прибуток може прийняти рішення про незастосування різниць.
   
   Зазначена норма визначена п.п. 133.4.2, 133.4.3 ст. 133 та пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України.
   


00:42 29.04.16

Оплата — зараз, бензин — потім: коли виписувати акцизну накладну при продажу пального за смарт-картками

   ДФС України повідомила: у разі продажу пального через паливороздавальні колонки на АЗС, АГЗС акцизну накладну складають у день проведення фізичного відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.
   
   І це попри те, що абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ (який податківці теж цитують у листі) визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу — це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі господарських та цивільно-правових договорів за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.
   
   Нагадаємо, що згідно зі ст. 334 ЦКУ право власності за договором у набувача майна виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено правочином або законом. При цьому переданням майна вважають вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов’язання доставки.
   
   Отож маємо, що фактично податківці нехтують прямою нормою ст. 334 ЦКУ. Адже якщо в договорі поставки передбачено, наприклад, що фізичний відпуск пального, придбаного покупцем на смарт-картках, можливий протягом року з дати їх придбання в будь-який зручний для покупця час, це означає, що АЗС готова зберігати в себе пальне, що перейшло у власність покупця, протягом періоду, обумовленого в договорі постачання. У такому разі право власності на пальне переходить покупцю в момент фактичного отримання (по суті, момент оплати) смарт-картки. Тобто з моменту оплати вартості пального воно — власність покупця, просто фізично товар іще зберігають в іншому місці  — на АЗС.
   
   Окрім цього, відповідно до п. 231.3 ПКУ акцизну накладну складають у день реалізації пального під час кожної повної або часткової його реалізації.
   
   Лист ДФС України «Щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального у разі здійснення посередницької діяльності торгівлею пальним на користь третіх осіб з використанням смарт-карт» від 08.04.16 р. № 7905/6/99-99-21-05-15.


00:41 29.04.16

Переглянуто вимогу щодо обов'язкового продажу валютних надходжень за окремими кредитами

   Національний банк України пом'якшив вимоги щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень кредитних коштів в іноземній валюті із-за меж України. Це передбачено Постановою Правління НБУ від 26 квітня 2016 № 290 “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2016 року № 140”.
   
   Сьогодні вимога щодо обов’язкового продажу поширюється, зокрема на кошти, отримані резидентами-позичальниками у формі кредитів/позик в іноземній валюті від нерезидентів. Постановою № 290 Національний банк зробив виняток для окремої категорії кредитів.
   
   Відтепер, українські компанії не будуть зобов’язані продавати на міжбанківському ринку іноземну валюту за кредитом, що надається іноземним банком на цілі оплати імпорту. Цей виняток стосуватиметься лише тих випадків, коли кредитні кошти будуть спрямовуватися іноземним банком-кредитором безпосередньо на користь нерезидента-експортера, тобто, без їх зарахування на поточний рахунок резидента-позичальника в уповноваженому банку.
   
   Реалізація Постанови сприятиме збільшенню іноземного банківського кредитування реального сектору економіки України.
   
   Постанова набуває чинності з 29 квітня 2016 року і діє до 08 червня 2016 року включно.


00:40 29.04.16

При зміні видів діяльності сільськогосподарське підприємство підлягає перереєстрації

   Порядок реєстрації платників ПДВ як суб’єктів спеціального режиму визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 17.11.2014 №1456/26233 (далі – Положення №1130). У реєстрі спеціального режиму (далі - Реєстр), крім відомостей, передбачених для реєстрації платників ПДВ на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму, на які поширюється дія спеціального режиму, та дата внесення запису про такі види діяльності.
   
   При постачанні сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму, зокрема товарів (послуг), одержаних від провадження видів діяльності, не внесених до Реєстру, суми ПДВ розраховуються та сплачуються до бюджету за загальними правилами розділу V ПКУ та ставками, визначеними ст. 193 розділу V ПКУ.
   
   У разі виникнення змін у даних про види діяльності сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму, у разі внесення їх до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців таке підприємство підлягає перереєстрації у порядку, визначеному пунктом 6.17 розділу VI Положення №1130. Зокрема, така перереєстрація здійснюється відповідно до розділу IV Положення №1130 з урахуванням того, що для перереєстрації сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму до контролюючого органу подається заява про реєстрацію за формою №1-РС із позначкою «Перереєстрація». При перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової Заяви №1-РС.
   
   Для сільськогосподарського підприємства – суб’єкта спеціального режиму чинним законодавством не передбачено окремих обмежень щодо терміну подання до контролюючого органу Заяви №1-РС, проведення процедури перереєстрації та внесення додаткових даних до реєстру про види діяльності такого сільськогосподарського підприємства.
   
   Таким чином при здійсненні сільськогосподарським підприємством – суб’єктом спеціального режиму операцій з постачання товарів (послуг), одержаних від здійснення видів діяльності, не внесених до Реєстру, податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання таких товарів (послуг) нараховуються і сплачуються до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються у податковій декларації з ПДВ із позначкою «0110». При цьому суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг), призначених для використання у видах діяльності, не внесених до Реєстру, включаються до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації з ПДВ із позначкою «0110».
   


00:38 29.04.16

Дохід спрощенця при розрахунках через термінали

   Регіональне управління ДФС роз’яснило, як визначати дохід фізичній особі — підприємцю на спрощеній системі оподаткування.
   
   Так, у разі використання платіжних терміналів при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги), датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.
   
   Причому, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи послуги) із використанням платіжних терміналів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи —підприємця є повна сума виручки (з врахування комісії, утриманої банком).
   
   Лист ГУ ДФС у Рівненській області від 27.04.2016 № 83/14з/17-00-13-03-05


00:37 29.04.16

Які строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

   Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
   
   Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
   
   Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ).
   
   Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ).
   
   Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
   
   Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
   
   Згідно з п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
   
   Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів.
   
   Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за
   
   наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
   
   платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
   
   платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
   
   в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
   
   використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
   
   відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
   
   Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
   
   Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
   
   Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.
   
   Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
   
   З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.02).