Форма, строки та істотні умови договору найму земельної ділянки
Тематика: Цивільне право
Договір оренди земельної ділянки обов'язково укладається в письмовій формі. Він має містити лише ті умови, які не суперечать законам України. Чинне законодавство передбачає перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених у ст. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: 1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) строк дії договору оренди; 3) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; 4) умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; 5) умови збереження стану об'єкта оренди; 6) умови і строки передачі земельної ділянки орендодавцеві; 7) існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; 8) визначення сторони, яка несе ризик випад-кового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; 9) відпові-дальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть зазначатись інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди тощо.
Абсолютна монархія в Росії
Тематика: Iсторiя
Актуальність теми дослідження. Період абсолютизму займає в історії займає значний відрізок часу. Майже всі європейські країни пройшли через нього. Західній Європі перші абсолютні монархії починають утворюватися наприкінці 14 – на початку 15 ст. У Росії абсолютна монархія утворилася значно пізніше, ніж у Західній Європі. Вона має свої особливості, відмінні від інших країн. В історії Росії цей період займає більше 2 – х століть.
Над вивченням цього періоду працювало багато вчених, зокрема Ісаєв І.А. [4, 7]. У деяких працях дуже глибоко досліджено процес утворення абсолютної монархії, зміни в центральних органах управління, перебудову місцевих органів.
Частина вчених називають цей період „самодержавством”.
Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є встановити передумови виникнення і особливості абсолютної монархії в Росії, охарактеризувати основні реформи, зміни в структурі державних органів, розглянути розвиток права, дати коротку характеристику основним галузям права.
Об’єктом дослідження є утворення і розвиток абсолютної монархії в Росії до 1861 року.
Предметом дослідження є ті умови, в яких утворилась абсолютна монархія, система органів державного правління та їх реформи, які проводили монархи для утримання і зміцнення своєї влади, підвищення свого статусу, зміни в суспільному устрої, виникнення нових класів, розвиток основних галузей права, основні нормативно-правові акти цього періоду.
Звіт з проходження практики по бухобліку
Тематика: Бухгалтерський облiк та аудит
Ця робота здавалась на кафедру бо у 2007році зала на відмінно
Життя Мазепи
Тематика: Iсторiя
Україна, Мазепа! Два слова, повні споминів для всіх, що задумуються над історією Східної Європи. Багато менше промовляють вони до уяви загалу на Заході Європи. Україна для більшості - це мрячний, хоч і привабливий образ, мрійлива літня ніч, з низьким похмурим небом, де розсіяні великі, ясні зорі, якийсь невиразний малюнок, на який чужинцеві важко наложити рамки часу та простору.
У західноєвропейській літературі Мазепа, завдяки романтичній поезії залишився легендовим героєм, такою самою нереальною появою, як і країна, що його видала: вродливий юнак, напівголий, прив'язаний до розгнузданого дикого коня, що мчить у божевільному розгоні, цькований маревом, через степову тирсу назустріч таємному призначенню. Чи Мазепа є тут плодом уяви, маревом? Навіть і цим ні, а тільки динамічним жестом. А проте, до якої легенди зростає така пригода! Україна була тоді заборолом християнства проти татар і бусурманів, її вольні сини, козаки, були останніми лицарями, закоханими в мріях і воєнних пригодах, що нестримно й невпинно перемірювали верхом простір Оттоманської імперії, визволювали невільників і стримували турецькі наїзди. На своїх легких чайках вони глузували собі із тяжких галер і, шугнувши стрілою через Чорне море, появлялися неждано на берегах Константинополя. Українське козацтво було визнане державами - приймало в себе послів від цесаря, від французьких і шведських королів.
У добі, від якої починається наше оповідання, приблизно від 1650 р., Україна із буйної, плодючої країни перемінилася в пустелю. Воєнна хуртовина зруйнувала її, зрівняла з землею сотні міст і сіл, винищила населення. Скрізь горіли костри... догорали... Український народ визнав над собою суверенність польського короля. Це панування сподівався він перенести легко, бо козаки були в той час єдиною силою, що могла охоронити польську державу перед наїздами турків і татарів. Польські королі, може, були б пішли на уступки, якби могли були вести самостійно політику. Та вони мали за собою свою шляхту, хапку на плодючі землі багатої України і римську церкву, що відмовляла козакам права залишатись вірними православній вірі. Коли податкові драчки шляхтичів переходили межі і коли релігійні переслідування ставали нестерпні, тоді український народ бунтувався проти шляхти, а за ним появлялися костри, на яких гинули провідники поневоленого народу - найкращий квіт козацького лицарства.
УПА в роки війни
Тематика: Iсторiя
Початок ВВв став поштовхом до нового розвитку подiй на Україні: повне завоювання українських земель нiмцями i досить-таки лiберальна полiтика окупацiйной влади до населення.
Також спостерiгалась активнiсть всiх тих рухiв, котрi при радянськiй владi працювали у пiдпiллях. Та перше захоплення нiмцями ("хай буде сам чорт, аби лише не бiльшовик") змiнилось більш реалистичними поглядами на новоявленого окупанта України. В звязку з цим виникає ситуацiя iснування української офiцiальної i неофiцiальної полiтики, котру пiдтримує уряд Української Народной Республiки, ОУН, Союз Монархiстiв. Та ОУН (С.Бендери) не чекаючи розвитку подiй 30 червня 1941 року проголосила (прийняла) полiтичний акт:"Акт проголошення Української держави" i "Акт консолiдацiї українських полiтичних сил".
Змiст цих документiв заключався в тому, що необхiдно тримати зброю в руках до тих пiр, поки не буде створена Суверенна Українська влада. Робився акцент на спiльну роботу з нiмцями. Цiкаве те, що цю iдею створення влади пiд нiмецьким протекторатом пiдтримував (благословив) сам митрополит Шепетицький. На чолi виконання цього "декретом" С.Бетдери було поставлено Ярослава Стецька. Але, як потiм виявилось, то були несерйознi кроки, митрополита було введено в оману, та й самi нiмецькi властi немаючи спочатку нiчого проти акту про українську незалежну державу, почали проводити реакцiйнi заходи щодо "Влади Стецька". На горизонтi iсторiї в той час з'являєтся Iван Легенда, "Лейтенант Легенда", провiдник групи С.Бендери, який став мiнiстром полiтичної координацiї у війскових сил, своїми указами наробивший таких справ, що репутацiю актiв було сильно пiдмочено (наприклад, було анульовано 4-й унiверсал Україньской Центральної Ради вiд 22.01.1918 року).
Взагалi цi укази пiдлягають справедливої критицi, бо переважно - в анархiї i дезорiєнтациiї масс, у появi юридично-державного дуалiзму вони зiграли головну роль.
Економіка праці
Тематика: Економiка
Відтворення – процес безперервного відновлення суспільного виробництва матеріальних благ і послуг — є необхідною умовою існування суспільства за будь-якої суспільно-економічної формації. Це є відновлення відтворення сукупного суспільного продукту, робочої сили, виробничих відносин, а також окремих видів природних ресурсів і навколишнього середовища. Відтворення у своєму руслі послідовно проходить фази виробництва, розподілу, обміну і споживання. Стосовно трудових ресурсів як специфічного чинника виробництва процес відтворення складається з таких фаз: формування та відшкодування, розподілу й перерозподілу і оптимального використання.
1. Фаза формування та відшкодування людських ресурсів. Мета цієї фази – найповніше задоволення потреб суспільства у високоосвічених та кваліфікованих громадянах, які здатні забезпечити ефективне функціонування та розвиток усіх сфер організації соціального життя – політичного, економічного та духовного. Фаза включає відновлення населення, підготовку та перепідготовку кадрів, відшкодування фізичної та духовної здатності робітників. На даному етапі необхідними умовами ефективності політики в галузі людських ресурсів є пізнання системи об’єктивних законів народонаселення та активне використання їх в процесі розробки та реалізації демографічної політики; створення та впровадження концепції розвитку системи багаторівневої безупинної освіти та професійної орієнтації з урахуванням потреб та особливостей функціонування постсоціалістичного суспільства; розробка та реалізація основних напрямів діючої соціальної політики для вдосконалення умов життєдіяльності, поліпшення соціального забезпечення та використання вільного часу. Фаза розподілу та перерозподілу людських ресурсів. Мета фази – забезпечення найефективнішої зайнятості працездатного населення, оптимального розподілу та перерозподілу кваліфікованої робочої сили між галузями суспільного виробництва, а також між галузями світового господарства та різними регіонами. Ефективна зайнятість населення забезпечується шляхом організації та вдосконалення робочих місць як в матеріальному виробництві, так і у невиробничій сфері, оптимізацією їх вдосконалення та збалансованості, розвитком мережі зайнятості населення як в державному, так і всесвітньому масштабах.
Розвиток процесів пам'яті в молодшому шкільному віці
Тематика: Психологiя
Вступ
Щоб піднятися на вищий ступінь розвитку, дитина має засвоїти знання про навколишній світ, оволодіти нормами поведінки, набути певних навичок і вмінь. Все це пов'язано з роботою пам'яті. Якби людина не запам'ятовувала те, що сприймала, переживала, робила, її психічний розвиток був би неможливий.
Пам'ять у дітей молодшого шкільного віку достатньо хороша. Вони легко засвоюють нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам'ять дитини тісно пов'язана з усім її розвитком. Можна було б сказати, що це період нагромадження великої кількості уявлень, які відображають те, що учень бачить навколо себе, чує з вуст учителя, від оточення, в тому числі й однолітків, старших братів і сестер, про що читає та ін. У цьому віці діти жадібно поповнюють свої враження, уявлення.
Успіх розвитку пам'яті залежить від того, як забезпечують педагоги керівництво цим процесом. Важливе значення для розвитку пам'яті учнів має передусім знання вчителем умов продуктивності запам'ятовування, відтворення та вміння керувати ними в навчальній діяльності на уроках і поза ними. ( 2, с.8 )
Уявімо собі плоский шматок глини, що має незвичні властивості. Якщо на його
Матеріальна відповідальність роботодавця у трудових правовідносинах правовідносинах
Тематика: Трудове право
Проголошення України демократичною, соціальною та правовою державою, найвищою соціальною цінністю якої є людина, вимагає реформування чинного законодавства, приведення його у відповідність з міжнародними: нормами і стандартами. Однією з важливих галузей права і законодавства, які потребують свого реформування, є трудове. Зокрема, велику увагу слід приділити питанню матеріальна відповідальність роботодавця у трудових правовідносинах.У чинному КЗпП України в главі «Гарантії при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації» передбачена лише відповідальність однієї сторони трудового договору — працівника і немає самостійного інституту, який знаходив би відображення в окремій главі Кодексу, де врегульовувалися б питання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником.
Реформування трудового законодавства, в тому числі і норм, що регулюють матеріальну відповідальність, потребує не удосконалення чи уточнення окремих норм, а розробки нових концептуальних підходів щодо правового регулювання питань матеріальної відповідальності, що зумовлено становленням та розвитком ринкових відносин у нашій державі, в тому числі й у сфері праці.
Підстави та умови настання матеріальної відповідальності власника (роботодавця) у КЗпП України не встановлено. Окремі норми, які визначають матеріальну відповідальність власника перед працівником за порушення трудового законодавства, що призвело до заподіяння шкоди, розпорошені по всьому Кодексу. Недосконалість правового врегулювання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником, а з багатьох питань відсутність такого врегулювання не сприяє дотриманню роботодавцями норм трудового законодавства, призводить до труднощів вирішення трудових спорів у суді, а часто і до неможливості відшкодування працівникові заподіяної йому роботодавцем шкоди. Актуальність і гостра необхідність у розробці нового Трудового кодексу України, в якому були б повно і всебічно врегульовані питання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником, обумовлюються, крім зазначеного, великою кількістю позовів про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівникові роботодавцем.
Проблеми формування ринку цінних паперів
Тематика: Бiржова справа
Процес розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів, капіталів здійснюється на ринку фінансових ресурсів, на фондовому ринку. Це складна система ринків, на яких концентруються попит і пропозиція на різні платіжні засоби. Її можна зобразити у вигляді трохи спрощеної схеми (рис. 1.1).
Кошти на ці ринки надходять і залучаються у звязку з тим, що в економіці, з одного боку, регулярно виникає надлишок грошових нагромаджень (наприклад, накопичена амортизація або нерозподілений прибуток), з іншого боку, існує постійна потреба залучення додаткових коштів для інвестування на різні строки (або, наприклад, у звязку із сезонним дефіцитом коштів у сільському господарстві).
Внаслідок тимчасово вільні фінансові кошти надходять на фінансові ринки, які забезпечують можливість їх перерозподілу в різних формах. Ці ринки істотно доповнюють один одного й одночасно конкурують між собою.
Кредитний ринок – це механізм взаємин між юридичними особами (підприємствами, зокрема державою), які вимагають коштів для свого розвитку й функціонування, з одного боку, підприємствами й громадянами, з іншого боку, які можуть надати (позичити) такі кошти. Це означає, що фізичні та юридичні особи, резиденти й нерезиденти, мають можливості на цьому ринку робити інвестиції в різній формі, отримувати для своєї діяльності кредити на певний строк.
Етика міжнародних ділових зустрічей
Тематика: Діловодство
Життя показує, що економіка повинна ґрунтуватись на економічній етиці -- етиці трудових взаємовідносин; нормах організаційної поведінки, обов'язковій для всіх працюючих; зобов'язаннях партнерів, скріплених не лише договором, а й чесним словом підприємця, обґрунтованих високих заробітках найманих працівників.
Економічна етика припускає верховенство людини над матеріальними потоками в процесі виробництва, яким вона керує, надаючи йому гуманістичного характеру. Без економічної етики не може бути ринкової економіки. Економічна етика -- розділ науки, що визначає методи і форми досягнення етично виправданих економічних цілей, які ведуть до росту продуктивності праці і на цій підставі сприяють підвищенню добробуту населення.
Зарубіжні корпорації суворо дотримуються етичних аспектів. Стандарти етичної поведінки вирізняються залежно від тієї чи іншої країни. Ця поведінка досить часто визначається засобами примусового виконання закону, а не власне його існуванням. При цьому етичність поведінки не має верхньої межі, а увага до етики зростає з підвищенням рівня економічного добробуту. Через це актуальною стає не лише розробка етичних нормативів й урахування етичних питань при розробці стратегій розвитку, а також залишення сумнівного ринку при виникненні значних етичних проблем.
Перепоною в розробці програм соціальної відповідальності бізнесу рядові менеджери називають вимоги підприємців збільшувати свої прибутки. Не підлягає сумніву, що прибуток необхідний для виживання підприємства, для якого на першому місці стоїть його існування, а вже потім -- проблеми суспільства. Якщо підприємець не здатен робити бізнес з отриманням прибутку, питання про академічну відповідальність стає чисто академічним. Але як би там не було підприємці повинні вести свої справи відповідно до суспільних очікувань за стандартами ділової етики.
Соціологія шлюбу
Тематика: Соцiологiя
Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю - своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичнезначення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.
Соціологія шлюбу і сім'ї - галузь соціології, яка досліджує формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин.
Можна виділити два основних напрями у цій галузі: а) дослідження історії сім'ї; б) аналіз сучасної сім'ї.
Перший напрям зосереджує увагу на походженні сім'ї, її розвитку в різних економічних, соціокультурних умовах. Другий вивчає взаємини у сім'ї, взаємодію сім'ї і суспільства тощо;
Соціологія шлюбу і сім'ї як соціологічна теорія одержала значний розвиток за кордоном. Найвідомішими її спеціалістами є І. Най, Дж. Хілл, У. Гуд (США), Ф. Мітель, А. Жірар, М. Бекомбо (Франція) та ін. У колишньому Радянському Союзі соціологія шлюбу і сім'ї почала активно розвиватися лише у 70-80-ті роки XX ст. Провідними вченими у цій галузі є А. Харчев, М. Мацковський, А. Антонов, В. Сисенко, С. Голод, Л. Чуйко, А. Пономарьов, Н, Лавриненко, Ю. Якубова та ін.
Шлюб - історично обумовлена, санкціонована і регульована суспільством форма стосунків між жінкою і чоловіком, що визначає їх права і обов 'язки стосовно одне одного і дітей.
Британський соціолог Е. Гідденс визначає шлюб як соціальне визнаний і схвалений союз двох дорослих індивідів чоловічої і жіночої статі. Таким чином, шлюб є соціальним інститутом, через який суспільство впорядковує й санкціонує статеве життя чоловіків і жінок, встановлює їхні подружні та батьківські права й обов'язки.
Сім'я є складнішим поняттям, ніж шлюб, адже поєднує в собі риси соціального інституту і малої соціальної групи. Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми тощо. Кожну конкретну сім'ю можна розглядати як засновану на шлюбі або кровній родинності малу соціальну групу, члени якої поєднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою тощо.
Екологічні правопорушення,їх класифікація
Тематика: Екологiчне право
Екологічне правопорушення — це винна, протиправна, екологічно небезпечна дія, яка посягає на встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та порушує екологічні і пов’язані з ними ін. права людини і вимоги екологічної безпеки Екологічне правопорушення (екологічний делікт або екологічний злочин) може бути адміністративним або дисциплінарним.
Суб’єктами екологічного правопорушення є право- і дієздатні, осудні фізичні і юридичні (посадові особи) особи. Суб’ктивними ознаками є вина, необережність чи навмисність та екологічний ризик власників джерел підвищеної екологічної небезпеки.
До складу екологічного правопорушення входить предмет (об’єкт) посягання і екологічні правовідносини. Об’єктами посягання є навколишнє природне середовище (природні, умови життєдіяльності) та життя і здоров’я людини.
Об’єктивними ознаками екологічного правопорушення є дія чи бездіяльність, які призводять до протиправного порушення екологічних вимог. Дані порушення мають екологічну спрямованість і призводять до екологічної небезпеки та майнової і моральної шкоди природним ресурсам належним власнику чи користувачу, навколишньому природному середовищу, життю і здоров’ю людини.
Галичина у другій половині 19 століття
Тематика: Iсторiя
Після 1848 р. Галичина, як і раніше, була одними з найубогіших в Європі країв, що спонукало деяких істориків називати її «коморою економічних абсурдів». Одним із найбільших господарських лих цієї провінції була відсутність основних експортних товарів, таких як пшениця чи цукровий буряк, що живили економічний розвиток Східної України. Нездоланну перешкоду розвитку промисловості, навіть у скромних масштабах, становила конкуренція з боку таких високоіндустріалізованих провінцій, як Богемія, Нижня Австрія та Моравія, які легко зводили нанівець кілька невдалих спроб індустріалізації Галичини. Політика Відня лише погіршувала становище. Імператорський уряд не тільки виявляв мало заінтересованості в тому, щоб покращити ситуацію в Галичині, але й виразно сприяв західним провінціям, запровадивши незбалансовані тарифи.
Агресія більшовицького Раднаркому проти Української Народної Республіки
Тематика: Iсторiя
Початок Українсько-Більшовицької війни.
Одразу ж після проголошення УНР більшовики розробили план усунення ЦР з державно-політичного життя. Задля цього 17 грудня 1917 р. вони скликали Всеукраїнський з’їзд Рад. Однак більшість із 2000 делегатів підтримала Центральну Раду. Керівництво з’їздом взяла на себе есери, обравши його головою Михайла Грушевського. Тоді члени РСДРП на чолі з Володимиром Затонським (124 особи від 49 рад) переїхали до Харкова, об’єднались ЇЇЇ з’їзду Рад Донецького та Криворізького басейнів і провели 24-25 грудня з’їзд Рад України. Безумовно, цей непредставницький з’їзд (близько 200 осіб) був нелегітимним. Все ж він проголосив Украйну Республікою Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (офіційна назва – Українська Народна Республіка) як федеративну частину Російської Республіки. Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) 17 грудня сформував Народний секретаріат на чолі з Миколою Скрипником (1872-1933).
Дослідження фінансового стану підприємства та ефективності реалізації продукції
Тематика: Менеджмент
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1 ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ 9
1.1 Методи оцінки фінансового стану підприємств 9
1.1.1 Фінанси, їх роль і функції 9
1.1.2 Оцінка фінансового стану і фінансових результатів
діяльності підприємств 13
1.1.2.1 Оцінка ліквідності підприємства 13
1.1.2.2 Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства 18
1.1.2.3 Оцінка рентабельності підприємства 21
1.1.3 Прогнозування фінансової спроможності проекту 25
1.1.4 Аналіз чутливості проекту 28
1.1.5 Фінансове планування в проектному аналізі 30
1.2 Проблеми оздоровлення і стабілізації фінансового стану 32
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СТАН ТОВ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ» 44
2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ “Тернопільський завод безалкогольних напоїв” 44
2.1.1 Історія виникнення підприємства 44
2.1.2 Загальна характеристика підприємства 45
2.1.3 Аналіз середовища в якому знаходиться підприємство 47
2.1.4 Аналіз використання потенціалу підприємства 50
2.2 Аналіз фінансового стану ТОВ “Тернопільський завод безалкогольних напоїв” 54
2.2.1 Аналіз ліквідності з використанням ЕОМ 63
2.2.2 Аналіз довгострокової платоспроможності 72
2.2.3 Оцінка рентабельності 75
2.3 Аналіз прибутковості підприємства 81
2.4 Аналіз та визначення типу фінансової стійкості ТОВ „Тернопільський завод безалкогольних напоїв 85
2.5 Аналіз впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на діяльність ТОВ “Тернопільський завод безалкогольних напоїв” 91
2.6 Висновки про виявлені недоліки в фінансовому стані 95
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТОВ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД БЕЗАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ 97
3.1 Заходи щодо покращен





